Історія бібліотеки села Багатківці

Перша документальна згадка про село Багатківці датується 1473 роком. Проте національна свідомість селян пробудилася значно пізніше. Більше свого вільного часу селяни проводили в корчмі і про освіту ніхто не думав. Але коли в кінці XIX ст.. в сусідніх селах вже починався освітніх рух то почалося пробуджуватись свідомість селян Багатковець. Так в Денисові священик Вітошинський заснував читальню «Просвіта» й духову оркестру. Звичайно, добрий приклад наслідують інші. Так 1890 року читальню «Просвіти» засновано і в Багатківцях. Першим її головою став Йосиф Федик. На основуючи збори приїхав адвокат з Підгаєць Володимир Бачинський, який займався організаційною працею в Підгаєцькому повіті і майже в кожному селі спричинився до заснування читальні «Просвіти» . 1904 року в Багатківцях заснували товариство «Січ» і освітня праця значно пришвидшилося. Був створений аматорський драмагурток і вистави проходили в стодолі Йосифа Федика. Старші господарі сходилися до однієї хати, де читали газети й книжки, а молодь гуртувалася в товаристві «Січ».

В 1904 році взялися будувати власний дім читальні «Просвіти» з театральною залою. Спочатку було випалено першу цеглу, а січовики вечорами копали рови під фундамент. Всі роботи, пов’язані з цим, люди виконували безкоштовно, без винагороди. Ініціативу будівництва перебрав Йосиф Федик. Але справжнього розмаху будівництво набрало у 1910 році. І в 1912 році відбулося дуже урочисте посвячення дому - читальні «Просвіти». В домі - читальні містилася кооператива «Згода», товариство «Сільський господар», театральна зала, гардероб в якому була і маленька сільська бібліотека, що створена за кошти багатих селян і тих селян, які були на заробітках в Німеччині, Франції, Америці, Канаді. Вони передавали своїм рідним зароблені кошти, а ті купували собі землі, маєтки, а деяку частину коштів жертвували на «Просвіту». Голова товариства купував все необхідне для вистав і декілька книжок на рік для поповнення бібліотеки.

Ще перед Першою світовою війною в Багатківцях були освітні діячі - піонери. Ними були: Йосиф Федик, Василь Бойко, Порфирій Левицький,

Василь Пронишин та інші. Функції бібліотекаря ці люди виконували на громадських засадах. Лише починаючи з 1945 року ця посада почала оплачуватися.

Після закінчення Першої світової війни у проміжках між сільськогосподарськими роботами селяни проводили січові фестини. На таких фестинах січовики і січовики виступали з руханковими вправами до яких пригравала духова оркестра, а також ішли походом через все село.

В 1912 році відбулося посвячення прапора товариства «Січ». Товариство закупило гарний шовковий прапор з портретом Богдана Хмельницького. В театральній залі читальні о.Мирон Коротко посвятив прапор. З того часу січовики виступали в похід завжди з прапором.

В 1914 році, в річницю народження Тараса Шевченка, в Багатківцях відбувся величавий здвиг, похід чвірками і фестони повітових молодіжних організацій. Зїхалися «Січ» й «Соколи» навколишніх сіл, одягнені в народне вбрання чи сокільські однострої, деякі з власними оркестрами, члени «Січі» з червоними стяжками на грудях.

З приходом поляків на Західну Україну національний рух зазнав утисків. Щоб отримати дозвіл на постанову української патріотичної вистави Василь Пронишин ходив пішки до Підгаєць за дозволом.

На початку ЗО- х років в село повернувся Григорій Цимбала - знаний художник . Ще коли він був семінаристом, розповсюджував підпільний національний журнал «Сурма», за що тривалий час просидів в тюрмі в Тернополі і був виключений з Тернопільської вчительської семінарії. Повернувшись в рідне село він став активним членом «Просвіти». З молоддю він готував патріотичні українські вистави «Невільник», «Маруся Богу славка», «Назар Стодоля», «Отаман Хмара», «У кігтях ГПУ», «Бій під Крутами» та інші. Григорій Андрійович навіть деякий час вів хор у Багатківській читальні «Просвіти», займався укомплектування бібліотеки добротними художніми, науковими та періодичними виданнями. На той час в бібліотеці домінували твори Т.Г.Шевченка, І.Франка, І.Нечуя - Левицького,

М.Старицького, А Чайковського , Б.Лепкого, Уласа Самчука, Р.Купчинського та інших класиків української літератури. Ними постійно цікавилися багатківські читачі, їх із захопленням брав читати додому письменник Юрій Горліс - Горський, який у 1936 році тут творив героїчний роман «Холодний яр», про незламних повстанців - холодноярівців, що сміливо боролися проти ненависної диктатури.. Він у 1932 році потайки перейшов кордон на Волині і опинився спочатку у Рівному, потім у Львові і, нарешті, знайшов теплий притулок для творчої праці у багатківського священика Б. їжака. Він часто виступав у читальні «Просвіти» і розповідав про жахливий голодомор 1932- 1933 рр та примусову колективізація. На Великій Україні. Власне у читальні «Просвіти» Григорій Цимбала і познайомився із Юрієм Горліс - Горським.

Григорій Цимбала упродовж 50 - річного творчого шляху написав понад дві тисячі різноманітних творів. Із них близько тисячі картин на релігійну тематику: про Ісуса Христа, Пречисту Діву Марія, Святого Миколая, «Тайну вечерю», «Ісус Христос з апостолами» , «Свята Родина», «Хрещення Київської Русі» та чимало інших.

Місцеві жителі найчастіше замовляли в художника такі картини: «Тарас Шевченко над Дніпром», «Шевченко з бандурою», «Шевченкова хата», «Три богатирі», «Жінка на грибах», «Тарас Бульба з синами» та інші.

Великого знищення зазнала хата - читальня під час Другої світової війни. Книжки, що знаходились в читальні, люди порозбирали по домах, а під час евакуації переважна більшість погубилась. Одиниці книжок, що повернулася у село, національної тематики, знищені радянською владою.

Після закінчення війни першим бібліотекарем був Пронишин Василь. Бібліотека на той час розміщувалася в нього вдома. І десь у 1946 році бібліотеку вже перенесли до зруйнованої читальні.

В 1946 році бібліотеку перебрала Терещук Марія, яка пропрацювала на цій посаді близько року.

1947 - 1950 рр - бібліотекарем був Миколів Богдан і лише під час його діяльності приміщення читальні було відремонтовано. Разом із зав.клубом

Якимишеним М. самотужки місили глину і ліпили стіни і стелю, відремонтували сцену, підлогу і підлатали покрівлю. Так вони привели до ладу це приміщення. Під час перебування Миколів Б. бібліотекарем, налічувалося 900 книг. Посилки приходили в Семиківці на пошту і він сам їх звідти привозив. Облікував їх у інвентарній книзі. Посилок тоді приходило багато, іноді доводилося наймати фіру, щоб їх привезти. Після того, як Миколів Богдан відмовився вступати до комсомолу, його було розраховано з посади бібліотекаря.

В серпня 1950 року бібліотекарем став секретар комсомолу села - Линда Євген (за словами Миколів Богдана). Через рік його замінила Бочан Дарія із Гайворонки.

В 1952 році бібліотекарем став Криськів Михайло Григорович. Фонд на цей час налічував близько 1500 книжок. Надходжень на той час було багато. По книжки до центральної бібліотеки їздив сам бібліотекар і там він ці книжки сам описував на каталожних карточках і сам визначав, до якого відділу відноситься книжка. Велику масову роботу проводила бібліотека на той час. Це і читацькі конференції, і літературні вечори, і вечори відпочинку молоді, вікторини, вечори казок з дітьми.

У 1954 році бібліотеку відвідав перший секретар Райкому партії. Він визнав приміщення бібліотеки не придатним для праці людини і для зберігання книг, тому що воно не опалювалося. Він дав розпорядження, знайти в селі людину, яка б прийняла в свою хату бібліотеку. Бібліотеку було перенесено до Василишин Ганни.

В 1957 році фонд бібліотеки налічував близько 2500 примірників ( за словами Криськів М.Г.)

Близько трьох - чотирьох років зав.бібліотекою працювала Шпуляк Мирослава з Беневи. За сімейними обставинами вона виїхала в Польшу.

В серпня 1957 року на посаду зав.бібліотекою призначили Резнітовську Юлію з Одеської області. В нашому селі вона попрацювала чотири роки. За

сімейними обставинами вона була змушена повернутися до свого рідного краю.

Приблизно рік бібліотекарем попрацювала Дячишин Зеновія.

20 липня 1962 року зав.бібліотекою стала Півторак Станіслава (Гулька). 35 років попрацювала Станіслава Стахівна. І за роки своєї діяльності вона отримувала грамоти, подяки, премії. Великий вклад вона внесла своєю працею у розвиток і підвищення ролі бібліотеки у житті кожного жителя села.

До 1968 року бібліотека розміщувала в хаті Василишин Ганни.

З 1968 до 1973 року бібліотека булла в одному із кабінетів на тваринницькій фермі. І вже у 1973 році з читальні було перенесено магазин і у звільненій кімнаті розмістили бібліотеку.

На початку трудової діяльності Станіслави Стахівни фонд бібліотеки становив близько 5000 примірників. В 1995 році була проведена пере інвентаризація.

Найвктивнішим читачем упродовж 35 років роботи Гульки С.С. була Войтів Варвара. Вона також була і активним членом «Просвіти». Любила грати вистави, співати у церковному хорі. Вона була знайома із вище згаданим письменником Ю.Горліс - Горським. Він їй подарував свій історичний роман «Холодний яр» (за словами Гульки С.С.)

19 листопада 1997 року, після того як Гулька С. С. пішла на пенсію, зав.бібліотекою стала Содомора Н.І. В цей час фонд бібліотеки налічував 8824 книги. За 1997 рік в бібліотеку надійшло 121 книга. Проте з кожним роком надходження зменшується. Так у 1998 році надходить лише 5 книжок і 12 журналі. В 1999 році журнали вже не передплачувались за браком коштів, а книг надійшло 77 примірників. Станом на 1 січня 2004 року фонд бібліотеки налічує 8146 примірників. В 2000 році за правилами техніки безпеки було відключено електроенергію, тому що приміщення потребує капітального ремонту, а особливо покрівля. Станом на грудень 2004 року бібліотека не освітлюється і не опалюється. Система опалення знаходиться у доброму стані, тільки немає коштів на придбання палива.

У 2003 році ми почали впроваджувати одноразову оплату за користування бібліотечними книжками і за ті послуги, які надає бібліотекар. Так у 2003 році було зібрано 25 грн., у 2004 також 25 грн.

У 2004 році бібліотека брала участь у конкурсі «Дитина не може чекати» В рамках цього конкурсу було проведено дитячу ігрову програму «Поклик Січі» для учнів молодшого шкільного віку та брейн-ринг «Книга - джерело знань» для учнів 6-7 класів.

Проводячи перегляд періодики, що підлягала списанню, бібліотекарем було створено такі тематичні папки:

- Енциклопедія народної медицини

- Дорий господар

- Сторінки історії

- Культура

- Що в імені твоїм?

- Народний календар

Протягом року придбано літератури: всього - 43 пр, в т.ч. - 39 кн, література для дітей - 16, періодичних видань - 4,

з них газет - 3 «Воля», «Свобода», «Урядовий кур’єр» журналів -1 «Журавлик»

Вилучено літератури:

Всього - 8

Липень - Серпень - проводиться зовнішній ремонт будівлі, де знаходиться бібліотека. А саме: відремонтовано дах, поміняли паркан, пофарбували вікна і двері, відремонтували комин. А ще до бібліотеки було підведено електрику і в закладі знову стало ясно і світло. І за всі ці проведені ремонтні роботи бібліотека дякує голові села Рудик Г.Є.

У 2011 році бібліотека обслуговувала 411 користувачів. З них дітей - 56, юнацтва - 46, дорослих - 309. Отримано платних послуг - 265 грн. З низ 212 грн. витрачено на ремонт, 53 грн., витрачено на бібліотечні документи.

За 2011 рік у фонд бібліотеки надійшло 5 книг, 12 періодичних видань:

газети «Воля», «Свобода», та 10 журналів «Зернятко». За кошти спонсорів отримала газету «Журавлик»

З нагоди 20-ї річниці Незалежності України центральна бібліотека проводила конкурс на виготовлення книжки - саморобки. Наша бібліотека взяла участь у цьому конкурсі, виготовила книжку - саморобку «Село моє, рідне село». В ній розповідається про історію села, про розвиток культури, освіти та боротьбу односельчан за Незалежну Україну, а ще про видатних людей, вихідців з нашого села. Художньо оформили книжку вихідці із нашого села, брати Раб Андрій та Василь. За виготовлення цієї книжки, бібліотекаря Содомору Н.І. було нагороджено грамотою у номінації «Дослідження історії рідного краю та його видатних людей».

З 14 липня по 7 серпня в бібліотеці проводився внутрішній ремонт. Було побілено стіни, пофарбовано підлогу, вікна, двері, стелажі. Придбано нові тюлі, карнизи, скатертини та доріжку на підлогу.

Спонсорами ремонту були: Михайлюк Д.В. - районний депутат пожертвував 400 грн., Рудик І.Р. - директор агро - фірми «Ігровіе» пожертвував 800 грн., Мірзоєв Ф.І. - директор ПОП «Тернопільське» пожертвував - 500 грн., Фурт К.Ю. - керівник фермерського господарства «Біатріс» пожертвував 400 грн. За що бібліотека їм дуже вдячна, а особливу подяку бібліотекар висловлює голові села Рудик Г.Є.

За 2012 рік фонд бібліотеки поповнився на 32 книги. З них 7 книг бібліотеці подарував Михайлюк Д.В. та 10 книг подарунок від читачів. А ще у бібліотеку надійшло 12 періодичних видань: 2 газети «Воля» та «Свобода» та 10 журналів «Зернятко». За власні кошти бібліотекар провела підписку газети «Журавлик» на І півріччя та газети «Сільський вісник» на цілий рік.

У 2012 році методистами централізованої бібліотечної системи було започатковано добру справу, а саме в кінці кожної наради декілька бібліотечних працівників проводили презентація своїх сільських бібліотек. Тут ми мали змогу краще познайомитись між собою, почерпнути для себе корисну інформацію, поділитися досвідом.

Свою бібліотеку я презентувала на нараді 3 серпня. В період підготовки було виготовлено: бейджик, візитку, буклет з емблемою бібліотеки та інформацію про бібліотеку, книжкову закладку, пам’ятку для читача як правильно читати книги. А ще було представлено рекламний плакат Багатківської сільської бібліотеки. Художньо оформив плакат Раб Василь.

26 серпня у нашому клубі відбувся концерт до Дня Незалежності та 100

річчя посвяти хати - читальні «Просвіти». До цього свята долучилася і бібліотека, зібравши старовинні вишивки, було оформлено виставку «Родинні скарби нашого села», яку доповнювала тематична поличка «Багата талантами рідна земля»

Найбільшою подією для бібліотеки у 2012 році стало встановлення електричних конвекторів. Ініціатором став районний депутат Михайлюк Д.В.. Кошти на придбання всього необхідного виділили: Мірзоєв Ф.І., Рудик І.Р., та Михайлюк Д.В. і за це бібліотекар їм щиро дякує.

Протягом 2013 року бібліотека обслуговувала 316 читачів з них дорослих 209, юнацтва 47, дітей - 60. У фонд бібліотеки надійшло 32 книги, газети «Воля» та І півріччя, яку бібліотекар виписала на власні кошти. Вибуло 43 книги, 38 книг списані як зношені, 5 книг - як недостача при передачі.

Проводячи перегляд періодики, що підлягає списанню, було створено 2 тематичні папки «Життя як воно є» і «Шкідливі звички та їх наслідки» Вцілому в бібліотеці вже створено 15 тематичних папок. У своїй роботі бібліотекар використовує ці папки для оформлення виставок та кращого задоволення запитів читачів.

У серпні в бібліотеці було проведено майстер - клас «Руками створені дива». Захід розпочато бібліотекарем із розповіді, які дива можуть творити людські руки з бісеру і стрічки, ознайомлення присутніх із виставкою дитячих робіт.

На захід була запрошена Миколів Людмила, яка погодилася провести майстер - клас для дітей по виготовленні квітів та вишиті стрічками. Із собою вона принесла декілька виконаних робіт - це і вишитий стрічками пасхальний рушничок, і пов’язки до шторів, прикрашені саморобними жоржинами, трояндочками, а також стрічка зав’язка на голову з маками, волошками, ромашками. Із дітьми вона поділилася таємницями своєї майстерності. Показала, як робити ту чи іншу квітку із стрічок. І вже до кінця заходу навіть найменші учасники вміли робити простенькі незабутки і ромашки.

На майстер - класі було присутні 14 дітей і всі вони отримали велике задоволення від цього заходу. Підтвердженням цього був відгук учасниці заходу Чорномаз Юлі до газети «Воля» за 30 серпня 2013 року.

29 липня бібліотека провела громадські слухання «Бібліотека - центр спілкування». Громадські слухання проводилися в залі засідань сільської ради було присутні 41 чол.

У своєму виступі бібліотекар розповіла про роботу бібліотеки за 2012 - 2013 рр. Тут було відмічено, що бібліотека - це культурно - мистецький заклад села, центр для спілкування. Кожна людина може прийти сюди, щоб трохи посидіти, почитати, поспілкуватися.

Усі присутні дізналися про масову роботу, про кількість книг, які надійшли за звітній період, про пошукову роботу, яку проводить бібліотека для дослідження історії села та його видатних людей.

Саме проводячи такі заходи де присутні люди різного віку, бібліотекар проводить рекламу для свого закладу.

Кiлькiсть переглядiв: 130

Коментарi