Михайло Паращук (1878-1963)

Михайло Паращук народився 16 листопада 1878 р. в с. Варваринці. Нині - Теребовлянського району. Початкову мистецьку освіту здобув у с. Вуйцика, з яким працював у сусідньому Струсові (оздоблював костьол) і в Новом Санчі на Лемківщині. Згодом студіював у Краківській школі Красних Мистецтв і Віденській Академії Мистецтв у проф. Венцеля. У 1907 - 1909 рр вчився в академії Жульєна в Парижі. Деякий час працював у майстерні славетного О. Родена. З 1898 р. проживав у Львові, потім у Варшаві (1902 – 19051) у Москві (1910-1911) і Києві (1911-1913).
Брав участь у революційному русі 1905 р. проти російського царизму Під час Першої світової війни був в'язнем концтабору Таллергоф (1914). Потім працював в австрійському Червоному Хресті у Раштатті (1915 - 1918), д вів керамічну школу. У місті Вецляр виконав пам'ятник полеглим українським полоненим (1918, камінь). З 1918 р. як представник Червоного Хрест відвідував балканські країни. У 1920 р. перебував у складі дипломатичне місії УНР у Ревелі (Естонія). Від 1921 р. і до кінця життя жив у Софії. Був одним з ініціаторів Болгарсько-Українського Товариства і товариства «Громада». 1926 р. організував з'їзд української еміграції і очолив Малу Рад обрану на ньому.

Працював у галузі портрета, декоративної та монументальної скульптури. Перша виставка творів М. Паращука відбулась у Варшаві (1912). У до болгарський період виконав близько 30 портретів - В. Стефаник; С. Людкевича (обидва - 1906), Т.Шевченка (1912), І. Франка, М. Лисенк (обидва - 1913), О. Олеся, М. Яцківа, ряд жанрових композицій, в яких помітні риси роденівського імпресіонізму. М.Паращук є автором відомого пам'ятника А. Міцкевичу у Львові (1905 - 1906, бронза, граніт) у співробітництві з А. Попелем. Брав участь в оформленні Оперного театру, Університетської бібліотеки і Промислового музею у Львові.
У Болгарії створив близько 40 бюстів і барельєфів, позначених рисамиакадемізму, - Д. Благоєва, X. Ботева (обидва - 1922), П. Яворова, Ц. Бакалова-Церковського, М. Драгоманова, С.Караджі, А. Константанові С. Шлінгірова, М. Арнаудова, Й. Пекорева, Г. Дедчева, Р. Дедева. Автор пам'ятника М. Драгоманову в Софії (1933, бронза, граніт). Йому належні художнє оформлення таких будинків у Софії: Народний банк, Судова палат Міністерство оборони, Військова Академія, Бібліотека Св. Кирила і Мефодія, ректорат університету ім. К. Охридського, Академія наук. Оперний театр, будинки посольств Угорщини і Франції, Партійний дім. У музеях Тернополя зберігаються гіпсовий і бронзовий автопортрети митця (1942).
Помер М. Паращук 1963 р. у селі Баня Картова Пловдивського округу, похований у Софії (Болгарія).

Кiлькiсть переглядiв: 954

Коментарi