Історія Теребовлянської районної бібліотеки та централізованої бібліотечної системи.

Перша українська публічна бібліотека в м. Теребовлі була створена у 1885 році, про що повідомляла газета «Руська правда» в номері другому за 1886 рік. Біблотека була організована при товаристві «Читальня», бібліотекарем був Семко Дроздик. У 1892 році було засноване товариство «Руська бібліотека» ініціатором створення якого був суддя Филип Евин, котрий на той час був душею всього культурно-освітнього та економічного життя Теребовлі. До товариства «Руська біблотека» належала переважно місцева інтелігенція. Товариство мало свою бібліотеку, передплачувало українські часописи, влаштовувало концерти, вечірки для молоді та дітей.

Це перше українське товариство дало початок для заснування філії «Просвіти». 12 лютого 1903 було підписане звернення 24 громадян міста про створення філії товариства «Просвіта» у Теребовлі. Активну діяльність «Просвіта» розпочала з 1906 року. Читальня «Просвіти» мала свій власний будинок по вулиці Князя Василька, в якому бібліотека займала три кімнати. Фонд бібліотеки складали в основному історичні повісті, оповідання та поезії. Теребовлянська читальня була головною в повіті, носила назву центральна і їй підпорядковувались усі читальні в селах та містечках. При кожній читальні була бібліотека. Бібліотека Теребовлянської центральної читальні у 1923 р. нараховувала 174 книги, читачів було 45. Протягом року видано 125 книг. У 1926р. бібліотека мала 255 книг, а видано за рік 900 книг. Найбільшим попитом користувались твори І. Франка, О. Кобилянської, історичні романи. У звіті за 1931 рік подано кількість книг в бібліотеці-

542. Найбільшим був відділ белетристики – 371 книга, наукових творів – 131, поезія і драматичні твори – 86. Бібліотекарем в той час був Яцків Петро.

Всьго в повіті було 43 читальні, кожна з яких мала бібліотеку. Разом по всіх бібліотеках нараховувалось 7763 книжки. Бібліотеки передплачували 108 примірників різних часописів, серед них «Український голос», «Свободу», «Народну справу», «Неділю», «Батьківщину», «Нове село», «Сільський господар», «Жіночу долю», «Жінчу волю», «Літопис червоної калини», гумористичний журнал «Комар», дитячі журнали «Світ дитини», «Малі друзі», для молоді «Українське юнацтво». Найбільше передплачували численні дешеві видання видавництва Івана Тиктора у Львові, його «Українську бібліотеку», календарі. Закупляли також видання «Просвіти», «Червоної калини», «Дешевої бібліотеки», «Доброї книжки» та інші видання історичного, релігійного, патріотичного змісту, театральні твори, літературні і дитячі. Питання про передплату періодичних видань вирішувались на загальних зборах читалень. Книжки закупляли з доходів аматорських гуртків та інших заходів. Основу фонду бібліотек тоді складали видання «Просвіти». В кінці 20-х років ХХ ст. філія «Просвіти» закупила велику партію книг у видавництві Якова Оренштайна в Німеччині і розіслала їх по бібліотеках.

Поповнювались фонди також подарунками окремих громадян. В Теребовлі це були відомі у суспільному житті громадяни: о. О. Мохнацький, проф. П. Чайківський, др. А.Заплітний, проф. Лев Щерба. др. Г. Гарматій та інші. Напередодні другої світової війни бібліотека центральної читальні нараховувала більше 2000 томів.

У 1931 році в Теребовлі були створені 2 філії центральної читальні у передмісті в Садах. Вони носили назву: читальня в Садах від Волиці (бібліотекар Піцун С. голова читальні Мішко) і читальня в Садах від Королюхи (голова Гарматій Г., бібліотекар Зарічняк Василь). Для читальні від Королюхи міська влада виділила земельну ділянку і були зібрані перші грошові внески. А поки що члени читалень збирались в приватних домах (на Волиці в домі Єфросинії Штикової). Сходились до цих читалень по неділях та святах, проводили голосні читання журналів та книжок. Фонди цих читалень були невеликі і члени читалень, які мали вдома якісь журнали після прочитання приносили їх до бібліотеки. Книги і часописи позичались читачам безплатно.

Діяльність читалень «Просвіти» мала велике значення для самоусвідомлен-

ня українців, розвитку їхньої освіченості, духовності, патріотизму в часи австрійської та польської окупації. До читалень йшло багато молоді, особли-

во наголошувалось на залученні до участі в читальнях жінок. Українські книжки, газети та журнали формували світогляд українців, самоусвідомлення

як великої і достойної нації.

Прийшов 1939 рік. Із вступом Радянської Армії в Західну Україну і приєднанням її до Радянської України було ліквідовано товариство «Просвіта», закрито бібліотеки, а багатьох членів «Просвіти» заарештовано.

Після закінчення війни розпочалось створення бібліотек на новій базі із цілком новим книжковим фондом та ідеологічним спрямуванням.

В місті Теребовлі районна бібліотека була організована у 1945 році. Вона розміщувалась у двох невеликих кімнатах в будинку під горою Покрівкою.

В перші повоєнні роки в селах в основному існували приклубні бібліотеки, хати-читальні, колгоспні бібліотеки. Так, станом на 23 червня 1946 року в Теребовлянському районі діяло три хати-читальні та 14 клубів більшість яких мали приклубні бібліотеки. В Теребовлянському районі в той час було 16 великих сіл. Адміністративні кордони Теребовлянського району були іншими: на території яку сьогодні займає район було 5 районів – Теребовлянський, Буданівський, Золотниківський, Микулинецький, Струсівський. Такий адміністративний поділ існував до 1962 року.

У 1947 році Теребовлянську районну бібліотеку очолює один з кращих випускників технікуму підготовки культосвітніх працівників Снітовський Іван Йосипович і зразу ж робота районної бібліотеки набула нового активного змісту. В тому ж році було створено районну бібліотеку для дітей та юнацтва, яку теж очолила випускниця Теребовлянського технікуму культосвітніх працівників Мушинська (Снітовська) Ганна Титівна.

Робота цих двох бібліотек стала помітною у місті: вони проводять читацькі конференції, літературні вечори, активну пропагандистську роботу відповідно до вимог того часу. Поступово зростають фонди бібліотек та кількість читачів. На протязі 1951року книжковий фонд районної бібліотеки для дорослих зріс на 2тисячі примірників і становив на початок 1952р. 12тис. книг. Відповідно зросла і кількість читачів.

Станом на початок 1952 року Теребовлянська районна бібліотека уже працювала в новому приміщенні в центрі Теребовлі площею 77м. кв. В бібліотеці разом із завідуючим працювало 4 чоловік: завідуючий бібліотекою Снітовський І. Й., завідуючий відділом пересувок Чайковський Й., бібліоте-

карі Корчак С., Терещенко Н.

Районна дитяча бібліотека теж одержала нове приміщення (в якому знаходиться донині) і в ній працювало 3 чоловік: завідуюча Снітовська Г. Т.,

і бібліотекарі Штик М. С. та Українець В. П.

Хоч колективи двох бібліотек були невеликими, але це були справжні ентузіасти своєї справи, великі любителі і пропагандисти книги. Саме ці лю-

ди створили базу для наступних поколінь, адже вони формували фонди,

складали каталоги, оформляли наочно бібліотеки, збирали краєзнавчі матеріали. Завідуючий районною бібліотекою для дорослих Снітовський І.Й.

був ентузіастом-краєзнавцем, зібрав багатий матеріал по історії Теребовлі і частина цих матеріалів лягла в основу краєзнавчої кімнати бібліотеки.

Іван Йосипович очолював районну бібліотеку з 1947 по 1964 рік. Він був новатором,ініціативним працівником. В час його керівництва бібліотека була удостоєна звання «Бібліотека відмінної роботи». Передовий досвід Теребовлянської бібліотеки приїжджали вивчати з усієї України. Снітовський І. Й. був членом республіканської міжвідомчої ради бібліотечних працівників України. Про діяльність Теребовлянської районної бібліотеки писали центральні газети, а журнал «Соціалістична культура» в одному із своїх номерів помістив кольорову фотографію Снітовського, як кращого працівника культури України.

З початку 50-х років почалось формування сільських бібліотек, як окремих структур на базі приклубних та колгоспних бібліотек, поступово, починаючи з більших сіл. Окремі бібліотеки були в селах Іванівці, Семенові, Плебанівці, Кобиловолоках, Великому Говилові, Сороцьку. Висококваліфіковані спеціалісти, які працювали тут забезпечили авторитет наших бібліотек в області та республіці.

Багато років очолював Гумниську сільську бібліотеку Хаварівський Мирослав Григорович. Робота цієї бібліотеки була прикладом для всього району, а завідуючий був нагороджений почесною грамотою Міністерства культури УРСР, відзнаками обласного та районного відділу культури.

В послужному списку нагород колишньої зав. бібліотекою с. Підгайчики

Войнар Ірини Степанівної -18 пунктів. Однією з перших нагород була медаль учасника Всесоюзної сільськогосподарської виставки, Почесна грамота Міністерства культури УРСР та українського республіканського комітету профспілки працівників культури. Ця завідуюча бібліотекою впродовж усього трудового життя – а її стаж в бібліотеці майже 40 років - була однією з кращих в районі.

До 1963 року існувало 5 районів на території нинішнього Теребовлянського: Золотниківський, Микулинецький, Струсівський, Буданівський і Теребовлянський. З 1959 по 1963 поступово всі ці райони були об’єднані в один – Теребовлянський, що відповідало давньому адміністративному поділу. Всього бібліотек в об’єднаному районі у 1963 році було 65. Майже всі села мали свої бібліотеки. Працювали в них справжні любителі книги, люди віддані своїй професії. Працювали відповідно до вимог того часу. Пропагували літературу найперше ідеологічного спрямування, ходили на виробничі ділянки. Книг з кожним роком поступало більше, надходило поруч з ідеологічними книгами багато творів українських письменників, як класиків так і радянських. Робота районної бібліотеки та сільських бібліотек часто висвітлювалась на сторінках Теребовлянської районної газети «Ленінським шляхом». Так, наприклад, у 1958 році газета інформувала читачів про те, що фонд Плебанівської бібліотеки зріс на 1750 примірників і становив 6000 томів, Гумниська бібліотека мала 4325 книг, Іванівська – 10000книг, а Теребовлянська районна – понад 40тисяч книг.

На протязі 50-х – 60-х років в бібліотеки в середньому за рік надходило по півтори тисячі книг. Газета писала не тільки про успіхи бібліотек, але були і критичні статті про недотримання дисципліни бібліотечними працівниками, про поганий стан приміщень.

( До 1963року кожен район мав свою газету і вони називались: «Ленінський клич» (Микулинці), «Червоні зорі» (Струсів), «Шлях до перемоги» (Буданів), «Ленінська зірка» (Золотники). У 1962 році ці газети були об’єднані в одну і одержали назву «За комуністичну працю», а з квітня 1965 року газета стала називатись «Трудова слава» і під такою назвою виходила до 1992року. З серпня 1992 р. районна газета називається «Воля»).

Проходили роки,мінялись люди та авторитет бібліотек серед населення залишався незмінним, бо працювали в них люди зачаровані і захоплені своєю

справою.

Майже 30 років директором Теребовлянської районної бібліотеки (пізніше бібліотечної системи) працювала Терещенко Надія Захарівна – з 1967 по 1993 рік. Творчий пошук, ініціатива, невтомність у роботі – це ті головні якості, завдяки яким вона користувалась авторитетом та шаною серед бібліотечних працівників та громади. Все своє вміння, наполегливість віддавала улюбленій справі. За її керівництва у 1977 році на Теребовлянщині створюється централізована бібліотечна система, одна з перших в області, в яку увійшла 71 бібліотека, в тому числі 67 сільських бібліотек-філій, 2 міські філії, 2 районні бібліотеки. Фонд централізованої системи нараховував 543 тис. примірників. В центральній районній бібліотеці створюються нові відділи: методичний, відділ комплектування та обробки літератури, відділ внестаціонарного обслуговування. Штат районної бібліотеки зростає з 9 чол. до 19, а всього в системі працювало 99 чол. У 1981 в районній бібліотечній системі уже працювало 114 чол., фонд нараховував 674,2 тис. примірників, а в районній бібліотеці було 26 працівників.

Районна бібліотека з року в рік у числі кращих в області. На її базі проводились обласні науково-практичні конференції, семінари-практикуми. Районна бібліотека, бібліотечна система в цілому та її директор неодноразово нагороджувались грамотами Міністерства культури, обласного управління культури, іншими відзнаками. Бібліотека мала власний бібліобус, який обслуговував нестаціонарні пункти в селах району.

У 1982 році в результаті короткого замикання електропроводки сталася пожежа, загорілася покрівля горища районної бібліотеки. Пожежа була швидко погашена і було прийнято рішення не ремонтувати покрівлю, а добудувати другий поверх. В результаті площа бібліотеки збільшилась на 183 кв. м. На другому поверсі розмістився просторий читальний зал, літературно-музична вітальня, новий кабінет директора.

Працівники ЦБ часто виступали на підприємствах та організаціях міста з лекціями, інформаційними годинами, оглядами літератури. Пункти видачі літератури були організовані на взуттєвій фабриці, фабриці ялинкових прикрас, побуткомбінаті, в пожежній частині. Щотижня бібліотекарі приходили на пункти видачі для обміну книг. Проводили для цих колективів масові заходи.

Бібліограф надавала інформаційні послуги спеціалістам народного господарства та керівникам різних установ за допомогою системи ВРІ (вибіркового розповсюдження інформації). Так у 1990 році інформацією було охоплено 16 абонентів, серед яких були завідуючий відділом культури Майовський П. С., викладач культурно-освітнього училища Федчишин Л. О., секретар райкому партії Мазун В. І., перший секретар райкому партії Моспан М. І., головний економіст відділу планування економіки та міжгалузевих звязків сільгоспуправління Кривов’язюк С. С. та інші спеціалісти. Щомісяця складався «Інформаційний бюлетень нових надходжень.»

Матеріально-технічне забезпечення бібліотек в радянський час проводилось за рахунок бюджетних коштів. Для прикладу, у 1989 році централізовано для бібліотек було придбано:

Телевізорів – 9 шт.

Магнітофонів – 6 шт.

Програвачів - 4 шт.

Доріжок - 30 метрів

Крісел - 29 шт.

Столів -36 шт.

Для центральної бібліотеки придбано телевізор «Палсикам» та відеомагнітофон.

У 1990 році придбано ще 4 телевізори, 3 магнітофони, 2 програвачі, 40 крісел, 43 столи для бібліотек району, а для центральної бібліотеки, за рахунок коштів місцевого бюджету придбано новий автобус «Кубань».

З початком Горбачовської перебудови активізувалась масова робота бібліотек по відродженню духовності народу. Використовуючи різні форми роботи, повідомляли читачів про історичних осіб України, імена яких раніше були під забороною, про письменників і їхні твори, які теж не друкувались. Одним із перших заходів була літературно-музична композиція «Маруся Чурай - українська піснетворка» за мотивами поеми Ліни Костенко «Маруся Чурай». Цей захід мав великий успіх, його проводили декілька разів для різних груп читачів. Тема «Імена, повернуті із забуття» була на початку 90-х років основною, з якою працювали бібліотеки. Все нове, що друкувалось в газетах і журналах, ми намагалися через різні форми бібліотечної роботи донести до читача. В бібліотеку почали надходити книги, раніше заборонені: твори Грушевського, Аркаса, Полонської. Винниченка, Хвильового, Багряного, Самчука, Стуса, Лепкого та інші. Вся ця література, газетні та журнальні статті лягали в основу масових заходів, котрі проходили як у бібліотеці, так і в різних установах міста.

Бібліотеки брали активну участь у ході підготовки референдуму про підтвердження незалежності України у 1991 році. А в 1992 з нагоди 100-річчя нашого земляка, кардинала Йосифа Сліпого районна бібліотека організувала вечір "Символ живучості української церкви та української нації". Допомагали у проведенні вечора Союз українок, працівники музичної школи.

У цей період центральна бібліотека тісно співпрацювала з громадськими організаціями, особливо з «Просвітою», яку очолював Богдан Золотий. Спільно були проведені вечір духовності "Чудотворні ікони", конференція-практикум «Свята і обряди нашого народу», народознавча година «Рушник - літопис нашого життя», вечори пам’яті українських письменників. Найбільш пам'ятним був вечір-реквієм "Жнива скорботи", проведений у 60-у весну, яка віддаляла нас від голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

У 1994 році з нагоди 50-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників спільно з районною радою ветеранів було проведено зустріч ветеранів війни «Солдат згадує війну». Бібліотекарі постійно співпрацюють із вчителями міських шкіл, зокрема Богданом Андрусишиним, Леоном Городиським і неодноразово презентували найцікавіші видання для учнів шкіл, приходили у школи із різноплановими масовими заходами. Варто згадати працівників, які були найактивнішими у проведенні тих чи інших заходів. Це Надія Сененька, Оксана Крет, Людмила Пазірович, Надія Горбаль, Євгенія Беценко.

Напередодні святкування ювілею Теребовлі, з ініціативи бібліотечних працівників, спільно із районною спілкою краєзнавців провели
поетичні читання, на які запросили місцевих поетів. Результатом цього зходу стало видання у 1997 році збірки поезій "У ювілейний вінок Теребовлі". З нагоди 900-річчя Теребовлі наш земляк (нині покійний) Остап Пасіка подарував місту колекцію своїх дереворитів - більше ста робіт, виставка яких з успіхом експонувалася у районній бібліотеці. У читальному залі виставлялися також роботи місцевих художників Мар'яна Субчака, Миколи Шевчука, художника-аматора Михайла Наума, роботи майстринь Стефанії Семців, Галини Мерви та інших.

У другій половині 90-х років частими гостями районної бібліотеки були Михайло Ониськів, Богдан Хаварівський, Богдан Головин, Ярослав Гевко, які презен­тували збірники "Богословень", "Мученики та ісповідники української церкви", щорічник "Тернопілля", книгу "Михайло Паращук". Голова львівського това­риства "Теребовлянщина" Андрій Куликівський подарував бібліотекам району п'ять випусків журналу «Теребовлянщина», виданих у Львові, та інші книги.

Економічна криза середини 90-х років боляче зачепила і бібліотечну сферу. Поступово зменшувалося фінансування нашої галузі, що в першу чергу відбилося на надход­женні літератури до бібліотек. Якщо у 1991 році в середньому кожна бібліотека одержувала по 445 книг, то у 2000 році - по 23. Якщо у 1991 році сільські бібліотеки мали змогу передплатити по 40 періодичних видань, у 1997 році - по 10-20, то, починаючи з 2000 року - по 3-4 газети і жодного журналу. Хоч зменшення надходження літератури у бібліотеки розпочалось ще із 1987 року. Так, наприклад, у 1985 році центральна бібліотека одержала 5 тис. примірників книг, а всього по системі надійшло 55.6 тис. книг, то у 1989 по системі надійшло 34.4тис., що на 20тис. менше ніж у 1986році, а центральна бібліотека одержала на 2 тис книг менше ніж у 1986 р.

До 1989 року Теребовлянська централізована бібліотечна система нараховувала 71 бібліотеку і працювало в системі 107 чоловік. У 1990 році бібліотеку Стара Брикуля було об’єднано з Хмелівською бібліотекою. В 1992 році, у звязку із створенням Підгаєцького району, села Михайлівка і Бронгалівка відійшли у Підгаєцький район і відповідно зменшилось бібліотек на дві. З 1992 року по 2006 рік централізована система складалась із 68 бібліотек. У 2006 році закрито бібліотеку в селі Воля у звязку з тим, що приміщення клубу в якому знаходилась бібліотека було продане ще в 1999 році. Іншого приміщення для бібліотеки не знайшли і тому фонд приєднали до Микулинецької бібліотеки і перевели туди працівника. З 2006 року бібліотечна система складалась із 67 бібліотек: дві районні – доросла і дитяча, три міські – Микулинецька, Дружбівська, Садівська, 62 сільські бібліотеки – філії.

В 1993 році директором централізованої бібліотечної системи стала Крючиніна Людмила Євгенівна. Терещенко Надія Захарівна пішла на заслужений відпочинок.

У 1995 ро­ці вийшла урядова постанова яка давала право закривати бібліотеки в селах. Але наше керівництво відстоювало іншу позицію. А щоб вкластись у бюджетне фінансування, вимушено перевели бібліотекарів сільських бібліотек на 0,5 ставки, а згодом із 1995 - на 0.25 ставки. Відбулося скорочення кадрів в центральній бібліотеці. У 1993 році в ЦБ працював 21 бібліотечний працівник, а в 2000 році -12. Скорочувалась і кількість читачів, і бібліотечний фонд. У 1995 році бібліотеки всієї системи провели інвентаризацію книжкових фондів, що дало можливість впорядкувати фонди кожної бібліотеки.

В 90-ті роки бібліотекарі отримували мізерні зарплати, часто замінені взаємозаліками, приміщення руйнувалися, бо не було коштів на ремонти. Тому доведені до відчаю працівники почали залишати свої робочі місця і виїжджати на заробітки за кордон. Всього виїхало 16 чоловік, у тому числі 5 працівників центральної бібліотеки. Починаючи з 2001 року, почалось поступове переведення працівників села з 0,25 ставки на 0.5 і 0.75. У 2004р. в бібліотеках-філіях на повну ставку працювала тільки одна працівниця, на 0.75 ставки – 5, на 0.5 ставки – 73 бібліотекарі. А вже у 2005 році у сільській місцевості на повну ставку працювало 21 чол., на 0.75 ставки -33, на 0.5-22. Найкраща ситуація із заробітною платою була у 2010 році. Тоді у селах на повну ставку працював 31 бібліотекар, на 0.75 ставки-22, на 0.5 ставки-18 працівників. Але з 2011 року, знову через брак фінансування, більшість працівників сільських бібліотек були переведені на 0.5 ставки. Отже станом на 01.01. 2013 року в сільських бібліотеках на повну ставку працює 1 бібліотека (с. Підгайчики), на 0.75 ставки – 7, на 0.5 ставки -66 чоловік.

Від 2000 року, з початком певної стабілізації в бібліотечній системі, відновились роботи по ремонту бібліотек і переведення їх в кращі приміщення. За період від 2000 до 2012 року в кращі приміщення переведені бібліотеки сіл: Боричівка, Долина, Ладичин, Котузів, Надрічне, Могильниця Нова, Сади, Кобиловолоки, Ілавче, Ласківці, Слобідка, Гумниська, Хмелівка, Соколів . Майже третина бібліотек-філій опалюються в зимовий період – це 17 бібліотек, які мають газове та електричне опалення. Центральна бібліотека має власну газову котельню побудовану у 2003 році, а районна дитяча бібліотека у 2011 році перейшла на автономне електричне опалення.

Для районної бібліотеки знаменним став 2004 рік, коли директор ЦБС Людмила Крючиніна, взявши участь у конкурсі «Інтернет для читачів публічних бібліотек. LEAP-IV» оголошеному посольством США в Україні, виграла гранд для бібліотеки. В результаті центральна бібліотека одержали 4 ком­п'ютери та безкоштовний доступ в Інтернет на два роки. За час функціонування інтернет-центру його послугами скористалось 902 користувачі, видано 2308 довідок, зареєстровано 16432 відвідування. У травні 2005 року наша бібліотека зустрічала учас­ників республіканського семінару директорів бібліотек східних регіонів «LEAP: підвищення ролі бібліотек у житті місцевої громади».

У 2011 році бібліотеки системи брали участь в конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до інтернету» програми «Бібліоміст» і перемогли в ньому. Три сільські бібліотеки – Микулинецька, Плебанівська, Кобиловолоцька та районна бібліотека для дітей одержали разом 15 компютерів, принтери та сканери. Оснащення бібліотек компютерами піднесло їхній престиж у громаді, збільшилось відвідування, якісно нового змісту набула робота бібліотек.

Центральна бібліотека та бібліотеки-філії неодноразово нагороджувались

грамотами та іншими нагородами . Так, наприклад, за підсумками роботи у 2001 році Обласна державна адміністрація нагородила дипломом у номінації «Краща централізована бібліотечна система» Теребовлянську ЦБС (директор Крючиніна Л. Є.), у номінації «Краща міська бібліотека» - Микулинецьку бібліотеку (завідуюча Максимович В.В.), в номінації «Краща сільська бібліотека» - Іванівську бібліотеку-філію (зав. бібліотекою Дацько М.П.) та Тютьківську бібліотеку-філію (зав. бібліотекою Пелехат Л. М.). У 2005 році центральна бібліотека була нагороджена грамотою обласного управління культури як переможець у номінації «Краща центральна бібліотека» та подякою обласної універсальної наукової бібліотеки за високий рівень організації та проведення семінару-навчальної поїздки «Проект LEAP: підвищення ролі бібліотек у житті місцевої громади». У 2006 році обласне управління культури нагородило централізовану бібліотечну систему Теребовлянського району як кращу по роботі з молоддю. Нагороди одержувала бібліотечна система і від районної ради та районної державної адміністрації.

Кiлькiсть переглядiв: 148

Коментарi