Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Видатні люди Теребовлянщини
- Степан Гжицький
Степан Гжицький (1900-1976)
Степан Гжицький - український вчений-біохімік, педагог, організатор наукової діяльності. Народився 14 січня 1900 р. в родині вчителя у с. Острівець, нині Теребовлянського району. Брат письменника Володимира Гжицького. Закінчив початкову школу в сусідньому селі Довге. З 1911 р. навчався в Тернопільській українській державній гімназії, яку через війну закінчив у 1920 р. Згодом - студент Львівського таємного університету. В 1923 р. вступив на навчання до Львівської академії ветеринарної медицини. Закінчивши її в 1929 р. й отримавши диплом лікаря ветеринарної медицини, залишився працювати старшим асистентом кафедри лікарської хімії та загальної патології. В 1931 р. захистив дисертацію і здобув вчений ступінь доктора ветеринарії. Протягом 1932 - 33 рр. працював у Берліні в Інституті біохімії під керівництвом проф. К. Нойберга. В 1934 р. С. Гжицькому було присуджено за наукові праці звання приват-доцента. Вчений розгорнув активну дослідницьку діяльність, зокрема, вивчав біохімічні процеси в крові коней. Із 1935 р. С. Гжицький почав керувати кафедрою лікарської хімії й разом з тим викладав курс біохімії. В 1937р. у Віденському ветеринарному інституті досліджував біохімічні процеси в крові при різних захворюваннях.
Повернувшись до Львова, С. Гжицький продовжував педагогічну й наукову діяльність. У 1940 р. вища атестаційна комісія СРСР підтвердила його науковий ступінь доктора біологічних наук і звання професора кафедри біохімії. В травні С. Гжицького обрано дійсним членом НТШ, у 1951 р. - членом - кореспондентом АН України. З 1955 р. завідував біохімічним відділом у НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР. За заслуги в розвитку біохімії тварин С. Гжицький обраний у 1959 р. академіком Української академії сільськогосподарських наук. У 1960 р. на базі лабораторії біохімії НДІ землеробства і тваринництва західних районів України у Львові було створено Український НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. Ініціатором і першим директором цього інституту став С. Гжицький. У тому ж 1960 р. академікові Гжицькому присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки України.
Наукова діяльність С. Гжицького та його послідовників розвивалась у двох напрямках: дослідження біохімічних процесів у сільськогосподарських тварин у зв'язку з різними захворюваннями та вивчення особливостей обміну речовин у різних тварин під час їх вирощування на промисловій основі. Він запропонував інсулін як лікувальний засіб у ветеринарії. Автор більш як 200 наукових праць. Підгодував 14 докторів і 47 кандидатів наук.
До останніх днів учений очолював кафедру біохімії Львівського зооветеринарного інституту й лабораторію обміну речовин у НДІ. Помер С. Гжицький 19 серпня 1976 р., похований на Личаківськомуцвинтарі у Львові.
1991 р. на фасаді будинку Львівського зооветеринарного інституту відкрито меморіальну таблицю академікові С. Гжицькому. Ще одним визнанням вагомості його наукового доробку є те, що Західний науковий центр НАН України заснував премію імені С. 3. Гжицького для відзначення молодих вчених у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук.