Адріан Іванчук (17. 09. 1903 - 23. 09. 1951) педагог, поет.

Нар. в м. Струсів. Під час Першої світової війни родину евакуйовано до Австрії, де він навчався у Віденській гімназії. Після повернення на батьківщину продовжував навчання в Тернопільській гімназії, яку закінчив в травні 1924 р. Через рік вступив на філософський факультет Львівського університету, але через нестатки змушений був його залишити. У Львові зблизився з пролетарськими письменниками О. Гаврилюком, С. Тудором, вступає в літературну групу "Горно". Пише вірші, які друкує в журналі "Вікна" ("Як зникла снів веселкова картина", "Косар", "Травневий день", "Міф" - 1928), в яких висвітлює знедолений народ, шукає виходу з тяжкого економічного і політичного становища. В 1930 р. друкує свої вірші "Вісті", "Вікінг" ліворадикальному журналі "Нові шляхи". Наприкінці 1932 р. за бунтарські поезії польська поліція запроторила його до концентраційного табору Береза Картузька. Шість місяців каторги підірвали здоров'я поета. І після звільнення повертається до літературного об'єднання у Львові, продовжує творчу працю. В серпні 1939 р. його вдруге поліція кидає за грати Берези Картузької. Після початку Другої Світової війни, коли розпалася Польща, він повертається до Струсова. Через погане здоров'я з перервами працює вчителем у Струсівській і Кровинківській школах. Помер на 42 році життя в Струсові, де і похоронений.

Кiлькiсть переглядiв: 3

Коментарi