Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Теребовлянській ЦРБ-70
- Історія Теребовлянської ЦРБ
НАРИСИ З ІСТОРІЇ ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ.
Під час встановлення радянської влади в Західній Україні були закриті читальні «Просвіти» і замість них відкривались радянські бібліотеки. Постановою бюро Тернопільського обкому КП(б)У та облвиконкому «Про організацію музеїв, бібліотек та кіноустановок в області» від 27 січня 1940 року затверджувалось «організацію в області… 38 районних бібліотек в райцентрах області з дитячими відділами»(« Радянська Тернопільщина. 1939-1958. Документи й матеріали» / Л: Каменяр, 1971. – с. 64). Однак війна перервала цей процес.
Після закінчення війни продовжилось становлення органів радянської влади, в тому числі установ культури. Отож в м. Теребовлі було відкрито районну бібліотеку у 1945 році. Вона розміщувалась у двох невеликих кімнатах в будинку під горою Покрівкою і працювало в ній двоє працівників. З 1947 року бібліотеку очолює випускник Теребовлянського технікуму культосвітніх працівників Снітовський Іван Йосипович. Молодий, енергійний, талановитий чоловік із завзяттям почав розбудовувати бібліотечну справу в Теребовлі. Уже в 1949 році фонд районної бібліотеки налічує 7900 примірників і читачами є 892 чол. («Ленінським шляхом».-1949.-24 листоп.-с.2). На початку 50-х років бібліотеку переводять в інше приміщення в центрі міста площею 77 кв. м. Штат бібліотеки налічує 4 працівників – директор Снітовський І. Й., зав. читальним залом Терещенко Н. З., бібліотекарі Пашкевич О. П. і Корчак С. За 1951 рік кількість книг в районній бібліотеці зросла на 2 тисячі примірників і тепер фонд має 12 тисяч книг. За січень 1952 року в бібліотеку записалось 410 чоловік, бібліотекарі випускали стінгазету «Голос читача».(“ Ленінським шляхом».-1952.-січень.-с.2). На початку 50-х років в бібліотеці створено пересувний фонд для більшого охоплення книгою виробничників. Пересувним фондом організовано 20 пересувок для обслуговування працівників сільського господарства та робітників промислових підприємств. В м. Теребовлі пересувки створено на взуттєвій фабриці, у райпромкомбінаті, в МТС. Пересувка МТС налічувала 100 читачів і мала 370 книг. Про це інформував зав. пересувним фондом Гогусь В. Й. в районній газеті. («Ленінським шляхом».-1956.-18 берез.-с.2). Посада – зав. пересувним фондом - була у штатному розписі до серпня 1958 року. Наказом відділу культури №70 від 05.08.1958р. «виключено із штатного розпису посаду зав. пересувним фондом, а введено посаду інспектора-методиста районної бібліотеки».
Читання було популярним серед населення, багато молоді вчилось і мали потребу в книгах, багато просто любили читати і залюбки відвідували бібліотеку.
Бібліотека проводить активно масову роботу – читацькі конференції, обговорення книг, літературні вечори, організовує багато книжкових виставок до ювілеїв письменників, пам’ятних дат. Правда, перевага надається російським письменникам і різним ідеологічним датам. Хоча в бібліотеку надходило багато книг українських письменників, пропагувались в першу чергу російські письменники(Горький, Островський , Пушкін та ін..). Значне місце займала ідеологічна пропаганда, про що постійно інформувалось через районну газету. Заходи проводились не тільки в бібліотеці, але і на підприємствах. В бібліотеці організовувався агітпункт перед виборами до Рад різних рівнів і бібліотекарі були завжди задіяні в пропагандистській роботі.
Так як директор бібліотеки Снітовський І. Й. був краєзнавцем, то з його ініціативи у 1959 році в районній бібліотеці було створено краєзнавчу кімнату і одним з перших експонатів був глиняний посуд знайдений по вулиці Шевченка. («Ленінським шляхом».-1959.-22 лип.-с.3). В кімнаті були оформлені стенди, які розповідали про відомих людей Теребовлянського краю.
Одночасно відбувалось формування каталогів та картотек районної бібліотеки, узагальнювався досвід уже зробленого, як в районній бібліотеці, так і в сільських бібліотеках, для яких Теребовлянська була методичним центром. Наполеглива, невтомна праця директора та колективу бібліотеки були оцінені керівництвом і районній бібліотеці присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи». Снітовський І. Й. був обраний членом республіканської Ради бібліотечних працівників, про роботу бібліотеки писали обласні та республіканські видання. На базі Теребовлянської бібліотеки проводились республіканські семінари, огляди передового досвіду. Сімнадцять років очолював районну бібліотеку Іван Йосипович. Це були саме роки становлення бібліотечної справи, формування бібліотек. Завдяки організованості, наполегливості, працелюбству Снітовського І. Й. сформувалась бібліотечна мережа Теребовлянського району. Районна бібліотека, як методичний центр надавала допомогу сільським бібліотекам. До 1959 року Теребовлянський район мав інші, менші адміністративні кордони. В складі Теребовлянського району на той час було 17 сіл, в 16 селах були бібліотеки. ( У 1959р. до Теребовлянського приєднано Буданівський і Струсівський райони, у 1962-Микулинецький, у 1963 – Золотниківський, і від 1963 року Теребовлянський район має сьогоднішні адміністративні кордони).
Такі ж ентузіасти, професіонали своєї справи працювали в селах Гумнисько (Хаварівський М. Г.), Підгайчики (Войнар І. С.), які всі роки праці мали звання «Бібліотека відмінної роботи». На них рівнялись інші бібліотеки.
В 1964 році змінюється керівник районної бібліотеки. Снітовський йде працювати вчителем в школу, а директором стає Петрончак Василь Степанович, який працює на цій посаді до 1967року.
Далі бібліотеку очолює одна з працівниць, завідуюча читальним залом Терещенко Надія Захарівна. Жінка із сильним характером, цілеспрямована, наполеглива, впевнено тримала керівництво у своїх руках. Тепер в Теребовлянському районі було 68 сільських бібліотек, а районна була куратором цих бібліотек. Бібліотеки Теребовлянського району стабільно були серед кращих в області. Роль бібліотеки тоді визначалась, як ідеологічної установи, яка повинна була в першу чергу підтримувати та пропагувати політику партії. Тому і надходило дуже багато суспільно-політичної літератури (від 30 до 35 процентів). Партійні органи завжди тримали в полі зору роботу бібліотек. Ідеологічний відділ райкому партії був негласним куратором над бібліотеками. Часто в бібліотеки надходили списки книжок, які треба було вилучити з ідеологічних міркувань. Серед них були «Мальви» Іваничука, «Неопалима купина» Плачинди, «Собор» Гончара та багато інших. Надходження літератури за мовами незначно переважали видання українською мовою.
У 1977 році розпочалось створення централізованих бібліотечних систем. Теребовлянщина одна з перших розпочала роботу по централізації бібліотек. В об’єднану бібліотечну систему увійшло 69 бібліотек-філій та дві центральні бібліотеки – доросла і дитяча. В центральній бібліотеці створюються нові відділи – відділ комплектування фонду та обробки літератури, методичний відділ, відділ внестаціонарного обслуговування. Збільшується штат працівників бібліотеки з 9 чол. до 19-ти. Відділ комплектування фонду очолив Колігер Михайло Васильович, працівниками відділу в різні роки були: Пашкевич О. П., Романюк Т. П., Тиш З. В. (згодом стала зав. відділом), Галамай К. В., Стефанкевич Г. Й., Мишлевич А. В., Пелих Т. П., Шамбель Л. І., Яремко Л. Є. та багато інших людей. Сьогодні відділ очолює Шарга О. Ю.
Щомісяця в центральну бібліотеку з обласного бібколектора надходила література для всієї системи. Відділ комплектування класифікував, здійснював технічну обробку та розподіляв літературу по бібліотеках-філіях. Вівся обліковий каталог на всю систему. Кожну книжку працівники відділу класифікували, писали карточки, які дублювались на ротаторі для всіх книжок однієї назви, присвоювали інвентарний номер(один для всіх бібліотек), розподіляли по філіях. Потім автобусом, який носив назву «Бібліобус» розвозили книги по сільських бібліотеках.
Новостворений методичний відділ очолила методист районної бібліотеки Лозінська Л. Л. і працювала завідуючою до виходу на пенсію в 1994 році. Методистами працювали Пискливець М. І., Михайлюк Д., Дереворіз М., Вітенко В. І., Костецька Н. І., Писарчук М. І.( сьогоднішня зав. відділом та автор цього нарису). Розширився штат відділу обслуговування, який очолила Усцька Надія, а з нею працювали Плаксій І. С., Побережна Г., Бобрик С. В., Костецька Н. І., Ясінська В., Беценко Є. Г., Білінська Н., Зелінська М.Д. Усцьку Н. на посаді змінила Пазірович Л. Є., наступними зав. відділом були Сененька Н. А., Крет О. І., і сьогодні Головацька С. Ю. Свою специфіку має обслуговування читачів в читальному залі. Тільки справжні профі там втимуються. Це були Стеліга Л. Р., Пасічник Л. М., Мороз О. І., Хома Н. С. Багатолітнім бібліографом району була Горбаль Надія Василівна.
На той час колектив був молодіжний. Енергійні та ініціативні працювали завзято та старанно. Окрім посадових обов’язків, часто доводилось виконувати такі, як сапання буряків чи осіннє збирання коренеплодів, заготівля сіна. Багато працівників бібліотеки було учасниками агітбригади і їздили з виступами під час польових робіт.
Від 1978 року до 1985 кількість працівників районної бібліотеки збільшилась до 21. В різні роки в штаті бібліотеки були такі посади, як художник (Голембйовський М. Фучило І), завгосп Хвостюк В. Я., різноробочий, друкарка(Мелех Г., Будівська М. М.).
Були в бібліотекарів і постійні читачі, які приходили не тільки обміняти книги, але й поспілкуватись. Серед них хочеться назвати Соколовську, Гераськіна, Рицара В., Рицар С. І., Злобіну, Лац Г., Гнатюк О., Яворського В., Зінкевич, Карпич М., Баракіна, Швидкого, КопистинськогоВ. Т, Брездень В. М., Янюк В., Ковцун М. Й., Сороку Є. І., Холоївську Я. С, Конопко О. В., Макодим Б. Я., постійного читача читального залу та друга бібліотеки Городиського Л. Л.
Фонд районної бібліотеки станом на 01.01.1979 року становив 55375 примірників. До 1983 року в районну бібліотеку щороку надходило близько 4 тис. книг, з 1984 року поступово зменшувалось надходження від 3,5 тис. до 2,1 у 1992 році. З початку 90-х років надходження літератури коливалось в цифрах 1100-1200. Майже вся література надходила з обласного бібліотечного колектора. Бібколектор працював до 2000 року. З 2001 року він припинив свою роботу. Тепер література приходить за державними програмами. Ці програми фінансуються державою. Найменше поступлення книг було у 2000 році - 378, та у 2013 – 368. За останні роки поповнення фонду відбувається в основному за рахунок подарованих книг, і до 2014 року в середньому в рік поступало до 800 книг.
У 1995 році відбувся переоблік книжкового фонду всієї бібліотечної системи. Збереглося централізоване комплектування фонду, але тепер кожна бібліотека-філія самостійно веде інвентарну книжку, самі бібліотекарі описують книги для каталогів. А відділ комплектування веде єдиний обліковий каталог централізованої системи, електронний каталог та ін.
В 1994 році відбулось перше скорочення штату працівників центральної бібліотеки до 18 чоловік, а у 1996р. після другого скорочення штату працює 12 чол. Станом на 01.01.2015р. в штаті центральної бібліотеки 15 бібліотечних працівників. Також працює дві прибиральниці на 1,5 ставки, та завгосп.
Від 1995 року в бібліотеці уже немає бібліобуса, ті невеличкі «посилки» бібліотекарі забирають самостійно.
Хоч економічна криза зачепила всі сфери життя, бібліотека продовжила служити людям. В 1993р. Терещенко Н. З. пішла на пенсію і директором стала Пазірович (Крючиніна ) Людмила Євгенівна. В ці найскладніші роки вдалось зберегти бібліотечну систему, та і на належному рівні втримати авторитет установи – центральної бібліотеки.
Разом з тим, попри надскладні матеріальні умови, стараннями директора бібліотеки Крючиніної Л. Є. в 2002 році до приміщення бібліотеки підведено воду і зроблено внутрішню теплу вбиральню. В 2003 році побудовано власну газову котельню і завдяки цьому створені нормальні умови праці в зимовий період.
Бібліотека продовжує бути осередком культурного життя міста. Тут часто відбуваються творчі зустрічі, виставки, презентації. Від 2005 року в бібліотеці працює інтернет-центр, відкритий завдяки перемозі у конкурсі «Інтернет для читачів публічних бібліотек. LEAP-IV». Навесні 2005 року районна бібліотека приймала учасників республіканського семінару директорів бібліотек східних регіонів «LEAP: підвищення ролі бібліотек у житті місцевої громади», а після нього, 14 червня відбулась в Теребовлі, вперше в області, виїздна обласна школа методиста, на якій побували завідуючі методичними відділами всіх районів області. (Від 2005 року обласна школа методиста проводилась у Бучачі, Збаражі, Козові, Підволочиську, Настасові, Чорткові, Тернополі).
У 2007 році на базі районної бібліотеки працівники обласних бібліотек провели День спеціаліста для бібліотекарів району.
Сьогодні про роботу центральної бібліотеки можна довідатись з різних джерел: це і районна газета, це сторінки в соціальних мережах Фейсбук, ВКонтакте, сайт районної бібліотеки, блог відділу обслуговування ЦБ.
Бібліотека живе життям громади, громада має вірного друга Бібліотеку.
.