Історіс бібліотеки с. Зубів/Files/images/storya_bbl_fly/Зубів.jpg

Зубову пощастило на просвітителів, які будили його громаду до свята. Першим з них був Іван Волянський (1857-1926) священник, у духовному світі відома постать. До того як взяти Острівецьку парафію, до якої належала і Зубівська, він був першим українським греко-католицьким пастирем у Сполучених Штатах Америки. Саме за його пастирського наставництва у травні 1908 р. в Зубові була заснована читальня «Просвіта», і товариство «Сокіл». По неділях одягнені в костюми (шив їх Олійнюк), з топірцями при боці, шикувалися зубівські «Соколи» на «Ставиську», виконували гімнастичні вправи, вчилися стройової ходьби, маршового співу.

1 березня 1914 року відбулися загальні збори читальні, на яких було обрано голову, яким став парох Платон Карпінський, його заступником – Іван Борецький, секретар – Йосип Качурівський, бібліотекар – Лев Олійнюк, комісар – Володимир Кухаришин. Для пожвавлення роботи читальні було засновано касу позичкову. Однак з початком війни (1914) діяльність читальні припинилася.

У 1922 р. «Просвіту» очолюють голова – О. Карпінський, писар – Іван Борецький, заступник Стефан Ковальський та Йосип Качурівський. Читальня знаходилася в домі Йосифа Качурівського. Священник заохочував членів до праці вчителями. Закупляли книжки, передплачували газети і часописи, задумують будівництво Народного Дому.

На зборах 01.08.1936 р. Стах Бейгер вніс пропозицію з фондів «Просвіти», що становило 420 злотих, закупити книжок на суму 364 злотих. Користувалися бібліотекою 48 осіб із них 30 чоловіків, 6 жінок і 12 підлітків. Найбільше прочитав книжок Дмитро Кріль, він якийсь час завідував книгозбірнею. Потім її опікуном був Василь Галабурда.

Читальня аж до побудови власного дому розміщувалася у хаті Йосипа Качурівського. Дмитро Качурівський в Америці зібрав від односельчан 45 доларів, за які закупили місце під будову читальні, яку закінчили будувати в 1926 році. При читальні була бібліотека. Отже бібліотека в с. Зубів розпочала свою роботу в 1926 році.

Селяни охоче читали літературу. Кожного року просвітяни проводили українські фестони на яких хор виконував українські пісні, а танцювальний колектив дарував своє мистецтво. Не обходилось і без спортивних змагань членів молодіжних товариств.

Особливо величаво вшановували у селі пам'ять Т. Шевченка. Діти одягнені в Український стрій – читали вірші, хор виконував пісні на слова поета, а драмгуртківці інсценізували твори «Утоплена», «Наймичка», «Назар Стодоля».

Багато сільських парубків належали до антиалкогольного товариства. Сільські господарі робили все для того, щоб у селі не було корчми.

З приходом Червоної армії культурно-просвітницьку діяльність припинено. У 1949 р. відкрито нову бібліотеку при клубі. На державні кошти почалось комплектування фонду. Надходила велика кількість творів класиків української, російської та зарубіжної літератури. Дещо менше було галузевих видань. Бібліотека почала одержувати періодику. І знову завирувало бібліотечне життя. Значно збільшилась кількість відвідувачів – які користувались послугами бібліотеки. Бібліотекар проводив роботу з пропаганди літератури.

В 1974 році бібліотеку переведено в приміщення школи. Школу закрили.

У різні роки бібліотеку очолювали: Бейгер Надія, Брездель Микола, Питак Ірина., Дика Галина, Щурко Володимира.

У бібліотеці діяв клуб за інтересами: «Подорож у професію». Молодших школярів об’єднував гурток «Лялька і книга». Для юних природолюбів створено об’єднання «Любителі природи».

Наприкінці 70 років бібліотека обслуговувала 500 користувачів – більшість яких була зайнята у сільському господарстві, на тваринницькій фермі, тракторній бригаді. Для зручного обслуговування було створено пункт видачі при клубі тваринника.

Ще в роки горбачовської перебудови наша бібліотека використовуючи різні форми роботи відроджувала духовність нашого народу, повідомляла читачів про історичних осіб, імена яких раніше замовчувались. В бібліотеку почали надходити раніше заборонені книги істориків Миколи Аркаса, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка. Бібліотечний фонд поповнили твори Богдана Лепкого, Василя Стуса, Миколи Хвильового та Уласа Самчука. На основі цих творів проводились літературні та інформаційні години, вечори поезії. Спільно зі школою та клубом проведено літературно-музичну композицію «Маруся Чурай – українська піснетворка» за мотивами поеми Ліни Костенко «Маруся Чурай!», вечір – реквієм «Солдат згадує війну» та ряд інших.

Бібліотека взяла активну участь у ході підготовки референдуму про підтвердження незалежності України у 1991 році.

Економічна криза середини 90-х років боляче зачепила бібліотечну сферу. Поступово зменшувалось фінансування галузі, зменшилось і надходження книг.

З 2002 року бібліотекарем працює Мудрик Н. І. На цей час бібліотека переживала не найкращі часи. Скоротилася кількість читачів, зменшилося відвідування, а працівник бібліотеки отримувала мізерну заробітну плату.

Бібліотека активно організовує дітей для участі в щорічному конкурсі читачів поезії Т. Шевченка. Переможцями конкурсів різних років були Мудрик В., Побережна Х., Олійник С.

Відзначення пам’ятних дат нашої держави, вшанування ювілеїв видатних українців – стали найбільш популярними в роботі книгозбірні. З метою популяризації нових надходжень влаштовуємо виставки – презентації: «Зупинись тут на хвилинку – подивися на новинки», «Хто багато читає – той багато знає», «Мій друже, супутнику – книго моя, завжди на дозвіллі де ти – там і я» – під таким девізом у бібліотеці проходили літні читання. Бібліотека взяла участь у кущовому районному огляді – конкурсі заходів присвячених 75-ій річниці Голодомору. Спільно з бібліотекарями сіл Струсів, Різдвяни, Варваринці, Заздрість, Бернадівка провели годину пам’яті «Голгофа голодної смерті». Ми старалися якнайкраще висвітлити тему, донести до глядача ті страшні картини через спогади очевидців із різних регіонів країни.

Працівник бібліотеки досліджує маловідомі сторінки з історії рідного села та бібліотеки. Зібрано багато краєзнавчого матеріалу.

До 10-ї річниці Незалежності України бібліотека започаткувала ведення альбому основних масових заходів. Ведеться книга відгуків про роботу «Бібліотека очима відвідувачів».

З-метою поповнення книжкового фонду проводимо акцію «Подаруй бібліотеці книгу».

Найактивнішим читачем книгозбірні є Легенька Ірина Теодорівна, яка користується послугами бібліотеки більше 40 років і прочитала близько 1000 книг, а серед молоді Олійник Соломія – яка прочитала 400 книг.

Бібліотека постійно співпрацює з клубом, школою та сільською Радою.

У 2009 році бібліотекарі району створили книгу-альбом вишивок, яка присвячена 65й річниці центральної бібліотеки. Для книги вишила емблему своєї книгозбірні.

Дуже прикро що зараз зменшилась кількість молоді серед наших відвідувачів, зате призначення бібліотеки залишається незмінним зберігати скарби знань та передавати людям.

Підготувала Мудрик Н. І. 2015 р.

Література

1. Історія міст і сіл Теребовлянщини – Тернопіль, Збруч, 1997. – с. 367

2. Завальнюк О. «Просвіта на Теребовлянщині» / Завальнюк О., Михайлюк М. – Львів Каменяр 1997 – с. 35

Кiлькiсть переглядiв: 53

Коментарi