Історія бібліотеки с.Сороцьке

/Files/images/storya_bbl_fly/Сороцьке.jpg

Відомий український поет і громадський діяч Павло Мовчан писав: «Просвіта» повинна бути душею нації, вона включає в собі складові філософії, історії, культури, мови, духовності. Слід визволитись від внутрішньої неволі і об’єднатись навколо національної ідеї, бо ми маємо свою державу, за яку віддали життя тисячі патріотів України».

На почату ХХ ст. збудовано читальню «Просвіта» в селі Сороцьке, закладено нову плебанію з усіма господарськими будівлями( будівництво через війну затяглося до 1920 – х рр..), нову школу.

В селі діяла «Просвіта», в якій нараховувалось 25 членів.

З розповідей старожилів члени «Просвіти» займалися культурно – просвітницькою роботою. Всі, хто входив до цієї організації, складали присягу на «Кобзарі». Збиралися в хаті – читальні, читали різні книжки, готували і ставили вистави, співали народні пісні. Члени «Просвіти» організували різні гуртки і самі керували ними.

В селі було організоване товариство «Луг», керівником якого був Воробець Микола, він був головою товариства «Просвіти», а Ярошевський Леон був головою читальні. Зокрема, Каракуль Леон Петрович, організував і вів гурток «Рідна школа», а спортивним гуртком дівчат керувала Корелківська (Пасіка) Анеля. Музичним гуртком керував музикант – самоучка Ріжок Іван.

Важливу роль у просвітницькій діяльності відіграв о. Євген Купчинський. Крім ініціатив у створені ерекціальних будинків, читальні «Просвіта» та школи, він постійно веде боротьбу з повітовою владою за українську мову викладання у школі, ініціює створення сільської бібліотеки для новозбудованої читальні «Просвіта» і передплату серед селян видань «Червоної калини», журналу «Пасічник». Євген Купчинський не тільки відправляв у церкві, але й писав музику, чудово грав на цитрі, створив у селі хор, до якого входило понад 100 чоловік. З хором о. Є. Купчинський їздив по селах району і області з концертами і всюди їх дуже тепло зустрічали.

З – під пера о. Купчицького вийшла збірки: «Три пісні», «Сюїта», «Весілля», «Фантазія», «Руський цитрист». Було оброблено ним чимало народних пісень.

Сприяли у національному розвитку Сороцького помічники Є.Купчинського отці А.Гумницький ( 1927 – 1932) та І.Ждан (1933 – 1936).

В 1912р. в село приїжджав відомий хор «Бандурист», а пізніше – театр під керівництвом І. Рубчака, театр І.Когутяка, капели бандуристів. Виступали вони на сцені читальні «Просвіти» перед велелюдною селянською аудиторією.

Село Сороцьке відвідували церковні діячі С.Сембратович, А.Шептицький, І.Бучко, митці Л.Курбас, М.Крушельницький. З – поміж знаних вихідців варто згадати церковного діяча О.Бачинського, професора Івана Колиняка (розстріляний в 1930 – х роках), братів Василя і Федора Свистунів – адвокатів, відомих поборників українства в Канаді, Віктора Процика – підприємця.

Чимало для освіти села зробили вчителі Станіслав Буковський, Андрій Бекасевич з дітьми ( також учителі), Северин Навроцький і інші.

Академік Д.Лихачов не один раз висловлював думку про те, що «коли, не приведи Господи, станеться щось неймовірне і загинуть усі музеї, театри, концертні зали, але залишаться на землі хоча б одна бібліотека, культура все одно відродиться». І це глибока правда, адже бібліотека – це книжковий дім, джерело ідеї і скарбниця думок, що прокладають нам стежку в майбутнє.

Була в селі хата – читальня. Жителі приносили свої книжки, газети, залишали їх, щоб могли прочитати інші. На 1.01.1930рік існувала бібліотека товариства народної школи. Книжковий фонд становив 43 книги. Ці книги всі були польською мовою, бібліотека була платна. ( «Б – ка освітня» ст.. 245, 1932р. взято з архіву).

В 1939 році в бібліотеці працював уродженець села Сороцьке Шупа Володимир Ількович, 1908р. народження. За те, що він відклав книги українських письменників, в 1941р. 15 березня був заарештований по підозрінню в боротьбі проти Радянської влади, участь в організації українських націоналістів. В зв’язку з військовими діями Шупа В.І. був переведений в Велику Уральську тюрму Челябінської області, де 24 жовтня 1942р. помер від серцевої слабості.

В бібліотеці висів портрет Шашкевича. Багато було книг Т.Шевченка, Л.Українки, І. Франка.

5 липня 1941 року прийшли німці, а 7 липня вбили Ярошевського Мона за те, що працював господарем читальні. Вони не дозволяли читати книг українських письменників. Значну кількість книг було забрано і спалено.

Після Великої Вітчизняної війни бібліотека відновила свою роботу. В бібліотеці працював інвалід Великої Вітчизняної війни Гнида Михайло Миколайович, який мав початкову освіту – 4 класи. У 1946 році книжковий фонд бібліотеки становив 700 книг. Працював аматорський гурток під приводом Гниди Михайла і Філі Марії, який часто виступав з виставами і концертами.

В 1947 році в бібліотеці працювала Лукаш Поля Тарасівна, в 1949році – Сіренко Іван Андрійович. Книжковий фонд бібліотеки щороку поповнювався. В 1953році книжковий фонд бібліотеки становив 4838 книг.

В 1955 році – працювала Денис Марія Петрівна, в 1956 році – Піковченко Ганна Данилівна, в 1958 році – Пелехата Марія Василівна, в 1959 році – Яремчик Дарія Павлівна, в 1960 році – Чапліна Віра Олексіївна.

З грудня 1960 року в Сороцькій сільській бібліотеці працювала Гетьман(Деркач) М.В., яка в 1957 році поступила в Теребовлянське культурно – освітнє училище і закінчила його в 1959 році. Вона пропрацювала в бібліотеці 38 років, з 1960р. по 1998р. Бібліотека спочатку була в старому приміщені, де зараз спортивний зал. В 1977 році почав діяти новий Будинок культури, в якому розміщена і сільська бібліотека. Для розвитку бібліотеки багато допоміг колгосп, головою колгоспу був Масляк Йосип Михайлович, який виділив 5 тисяч карбованців для придбання стелажів, столів, крісел.

Бібліотека має 2 кімнати. Площа бібліотеки становить – 201м2. Книжковий фонд бібліотеки в 1989р. становив 8847екз. книг, а в 1999р. – 4886 книг. З допомогою книги бібліотека виховувала підростаюче покоління в дусі народних традицій, зосереджувала більше уваги моральному та духовному вихованню дітей та підлітків, створювала умови для зберігання бібліотечних фондів, спільно з школою, клубом організувала різні масові заходи. Бібліотекар обслуговувала книгою читачів різного віку. Вивчала читальні інтереси, запити і старалася задовольнити користувачів у виборі тої чи іншої книги. Під час своєї роботи Гетьман М.В. в час жнив в колгоспі ходили на тік, де писали стінгазету, носили книжки тим людям, які працювали на тоці. Також колгосп давав по 0,5га сапати цукровий буряк, на тваринницьку ферму – ходили на контрольну дойку. Дочка Марії Василівної Гетьман Наталя Леонівна, навчаючись в школі, часто заходила в бібліотеку. Любила читати книги, брала участь в масових заходах. Була членом агітбригади, яка виступали на тоці, в полі перед комбайнерами. Їй сподобалась професія бібліотекаря, і в 1980р. вона поступила в Теребовлянське культурно – освітнє училище, яке закінчила в 1983р. 1 серпня 1983р. прийшла працювати в бібліотеку в своє село Сороцьке. Бібліотекар приділяла велику увагу на популяризацію краєзнавчої літератури, адже до нас повернулись нові дані сторінки історії нашого народу, забуті імена письменників.

Також вивчала історію рідного краю, бібліотеки, школи, спільно з школою і БК організувала різні масові заходи. Книжковий фонд бібліотеки з роками поповнювався. Так, наприклад, в 2002 році – книжковий фонд становив – 4933 книг, і 2003 році – 4944 книг, в 20005 році – 5018 книг.

На 1.01.2009р. книжковий фонд бібліотеки становить 5069 екземплярів книг. За 2008р. до бібліотеки надійшло 52 книги. До бібліотеки надходять такі періодичні видання: «Урядовий кур’єр», «Свобода», «Воля», за власні кошти бібліотекаря виписується газета «Журавлик».

В 2007р. 21 жовтня урочисто святкували 140 – річчя від дня народження відомого композитора, священика Євгена Купчинського.

В програмі святкування були : служба Божа в церкві, відкриття меморіальної дошки пам’яті Євгена Купчинського на парохіальному будинку, урочиста академія за участю науковців і громадських діячів Тернополя, концерт художніх колективів Теребовлянського вищого училища культури. В концерті брали участь камерний хор викладачів «Гармонія», вокальний ансамбль «Муза», солісти – заслужений працівник культури Іван Громик та Микола Виннічик.

Також була оформлена книжкова виставка до 140 – річчя Є. Купчинського. 2008 рік знаменний тим, що в нас селі відбулася велика подія. Проведено місію під проводом О.М.Шевчишина з благословення владики В.Семенюка, яка проходила з 29 червня по 6 липня. Під час місії відбулися різні духовні науки отців – реколектантів, братів семінаристів.

На цій місії і був присутній найкращий читач Сороцької бібліотеки Шварчовський Іван Ігорович, студент Тернопільської духовної семінарії. Він разом з іншими братами проводив катехитичні науки для дітей нашої школи. Весь час заходив до бібліотеки і разом підбирали літературу по темі науки духовної. Також розробляли ігри для дітей.

В 2009 році на високому рівні був проведений тематичний вечір до дня Т.Шевченка. До концерту був залучений церковний хор села Сороцьке і діти школи. Разом з дитячим садочком, школою, Будинком культури проведено літературно музичний вечір: «Живи Україно, живи для краси» (присвячений до 18 – тої річниці незалежності України)

Кращі читачі бібліотеки: Марцішко Леся, Ковальчук Христина, Урбанська Оксана, Коник Іванна, Назарук Валя, Хома Дмитро і багато інші.

В 2009 р. з 2.07 по 9.07 читач Сороцької сільської бібліотеки Шварчовський І.І. брав участь в районуму конкурсі вишивок, присвяченому Дню місту. Були представлені його сорочки, які він так любить вишивати.

Також в серпні місяці 2009 року було організовано поїздку до села Зарваниці братом І. Шварчовський. І зав. бібліотекою Шварчовською Н.І.

В селі Зарваниці ескукрсію провів брат Іван. Всі діти і старші нашого села були задоволені поїздкою.

Кiлькiсть переглядiв: 117

Коментарi