Історія бібліотеки с. Великий Говилів/Files/images/storya_bbl_fly/Великий Говилів12.jpg

Великий Говилів – мальовниче село, що розташоване на березі річки Тайна – притока Збруча. Перша писемна згадка про село 1564 року. За Австрії В. Говилів належав до Гусятинського повіту до 1914 року, а після – до Копичинецького.

Товариство „Просвіта”, у селі, було засноване у 1875 року, створена читальня „Просвіти”, яка знаходилась у помешканні дяка Йосипа Новаківського. ЇЇ організували знатні люди села, серед яких священники Олесницький і Богачевський, вчитель І. Решетило, дяк Новаківський, дяк Супрун, селяни І. Баб’як, В. Киба, М. Бабій та інші.

У жовтні 1910 року в селі сталася велика пожежа. Згоріло 52 будинки, в тому числі і хата-читальня.

Надзвичайно активну діяльність „Просвіта” розгорнула і 30-х роках. Діють гуртки „Рідна школа”, „Сільський господар”, „Союз українок”, „Луг”, був створений хор, оркестр і біліотека. У бібліотеці було 252 книжки українською мовою, працювала раз на тиждень і мала 136 читачів. Поступово її фонд почав збільшуватися і вже за короткий період налічувалося понад 500 книг. У бібліотеку входили всі члени „Просвіти”, проводили вечорниці, концерти, готували вистави, на які охоче приходили всі мешканці села, особливо молодь.

Активними культурно-освітніми діячами були: місцевий учитель – Петро Свистун, В. Василешко, М. Войтович, С. Могильницька.

З приходом більшовиків товариство «Просвіта» згорнуло свою діяльність.

На початку 60-х років у селі було збудовано новий будинок

культури. На другому поверсі відкрили велику і простору бібліотеку. Першою бібліотекаркою була Свистун Ірина Іванівна.

Вулику кількість літератури закупив, тодішній голова колгоспу «Зоря комунізму», Шубалий Микола Іванович, він був освіченою людиною, любив читати і тому піклувався про те, шоб з кожним роком фонд бібліотеки поповнювався новою літературою.

У бібліотеці працювали:

1. Свистун Ірина Іванівна;

2. Вавришин Ірина Степанівна;

3. Малкауцан Ярослава Степанівна

4. Фурик Люба Степанівна

5. Василишин Марія Олексіївна;

6. Киба Оксана Василівна;

7. Глинська Ольга Богданівна.

У той час бібліотека знаходилася на балансі сільської ради. Тоді проводилися різні масові заходи на всіх виробничий ділянках колгоспу - в полях, на фермі, на тракторній бригаді, цегельному та консервному заводах. Це були обговорення книг чи статей у періодичних виданнях.

Разом із місцевими робочими, бібліотекар була залучена до сільськогосподарських робіт: у жнива на току згортала зерно, ходила сапати цукрові буряки, інколи «під розсапку». На полях| стояли вагончики, в яких, бібліотекар, розкладала газети, і під час обідньої перерви проводила бесіди та огляди різних статей. Зацікавити людей було чим, адже, колгосп виписував велику кількість періодики на бібліотеку, а саме: „Теребовлянські вісті” «Зоря», «Україна молода», «Голос України». «Радянська жінка:», «Трудова слава», «Радянська Україна», «Молодь», „Перець”, «Зірка», «Ровесник».

Також бібліотекар виконувала різні доручення сільського голови. Займалися художньою самодіяльністю, коли після роботи, селяни збиралися у будинку культури, співали, розмовляли, був створений хор. у якому приймала участь бібліотекар.

В 90-х роках фінансування на культуру значно зменшилося,, а відповідно і зменшилося надходження нової літератури.

В 1977 ропі було проведено централізацію і бібліотека села В. Говилів стала філією у складі Теребовлянської централізованої бібліотечної системи (ЦБС).

У 1995 році всі бібліотеки ЦСБ проводили переоблік було списано багато літератури, саме в цей період. У бібліотеку повернули інвентарні книги, де бібліотекар сама веде облік бібліотечного фонду.

У листопаді 2011 року до приміщення будинку культури підведено газ, у проекті газифікації була і бібліотека. У 2013 році, відділом культури і туризму Теребовлянської РДА, було виділено для бібліотеки газовий конвектор. У 2014 році сільська рада, в особі Шевчишина О.Д.. закупила за власний рахунок лічильник і труби та оплатила газифікацію бібліотеки. І так у 2015 році в бібліотеці було встановлено тепло.

Бібліотека активно співпрацює з школою, будинком культури, громадою села. Здійснює обслуговування користувачів з урахуванням їхніх потреб, інтересів, місцевих традицій. Велику увагу приділяє по роботі з дітьми та молоддю. Організовує різноманітні масові заходи, щоб в теперішній час залишитися основним центром інформаційної та духовної культури.

Кiлькiсть переглядiв: 80

Коментарi