Історія бібліотекии села Глещава

Село моє, ти частка України/Files/images/storya_sl/Глещава.jpg

Історія твоя повік жива.

Цвітеш, ти, серед сіл, як кущ калини

Моя прекрасна й рідна Глещава.

Чотири сотні літ пробігли над тобою

Тебе палила Польща й Татарва

Та знову й знову ти ішла до бою,

Моя прекрасна й рідна Глещава.

Село моє, ти України сила

Де б я не був ти в пам'яті моїй

Цілую землю, що мене зростила

Вклоняюсь в ноги матері своїй.

Село моє, зерно мого народу

Воно - це вічне дерево життя

Моя колиска, корінь мого роду

Моє щасливе й світле майбуття.

О, земле рідна, вже іде прозріння

Історія твоя повік жива

Святкуй відродження своє і воскресіння

Моя прекрасна й рідна Глещава.

М.П. Ворончак

В 1903р. в с. Глещава, з ініціативи о. Петра Єзерського, директора сільської школи Володимира Гарасимовича та Антона Левицького, почала діяти читальня «Просвіти». Вона розміщалась в хаті селянина Степана Добровицького на вулиці Лапаївка. З перших днів до читальні горнулись молодь і дорослі. Почав діяти аматорський драмгурток. Уже в 1905р. жителі села мали змогу подивитись виставу «Капраль Тимко».

У культурному розвитку села і становленні читальні дуже велику роль відіграв її голова о. П. Єзерський. Він мав велику бібліотеку, запрошував односельчан, які вміли читати, до читання книжок .Часто у неділю після Богослужіння в читальні збирались господарі, щоб послухати і обговорити зміст книжки. Пізніше його портрет висів у читальні і навіть було проведено вечір , присвячений пароху с. Глещави о. П. Єзарському. Сільській громаді він служив до 1913р. Парох о. П. Єзерський вів хор читальні, організовував сільських хлопців до духового оркестру, сам малював декорації. Йому допомагали гімназисти Мар'ян Крушельницький та Микола Хрипович. Глещавецький аматорський гурток з участю майбутнього провідного артиста України Мар'яна Крушельницького неодноразово виступав в навколишніх селах та в містах Теребовлі, Гримайлові, Скалаті.

У бібліотеку читальні постійно надходили книжки від районної філії, або від головного товариства «Просвіта» зі Львова. Звичайно читальня, яка мала власні гроші, могла самостійно поповнювати фонди бібліотеки.

До бібліотеки «Просвіти» надходили твори таких відомих письменників, як М.Костомаров, Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, І. Тобілевич, Л. Глібов та інших.

В 1906 році був побудовано просторий будинок, де було розміщено бібліотеку і читальню з великим залом для зборів і концертів.

Великим лихом для жителів села була корчма. В якій торгували євреї, споюючи і розкладаючи морально наших людей. Любителі горілки пропивали своє і батьківське майно, ставали жебраками, чинячи кривду своїм рідним. Проти пияцтва провідники сільської «Просвіти» організували акцію тверезості. За порадою о. Єзерського в читальні збирались господарі і слухали розповіді отця про шкідливість алкоголю. Крім цього, сільський парох привозив популярні антиалкогольні книжки із районної філії. Так у селі вироблялись навики і смак до читання.

У 1910р. 20 глещавецьких дітей навчались у Тернопільській, Львівській і Теребовлянській гімназіях і семінаріях. Газета «Український голос», що видавалась у Перемишлі, в цей час писала, що серед інших сіл Східної Галичини село Глещава належить до культурно - патріотичних сіл краю.

Серед молоді і дорослих жителів села моральні чесноти завжди були в пошані.

Війна, яка розпочалась в червні 1914 року, принесла велике горе для краю. Російська окупаційна влада закривала просвітницькі організації, філії і читальні, по - варварському знищувала бібліотеки, а патріотів – інтелігентів арештовувала.

В перші дні окупації в селі Глещава було знищено народний дім, власну бібліотеку о. П. Єзерського, вороги познущалися і над портретами Т. Шевченка і П. Єзерського.

Пізніше управа читальні вислала на ім'я нашого земляка в Америці п. Ковальчука заклик-прохання до всіх односельчан - українців про матеріальну допомогу для побудови нового будинку для читальні. Наші земляки в Америці щедро відгукнулися на цей заклик і невдовзі п. Ковальчук надіслав на відродження читальні 400 доларів. Одержавши таку підтримку члени читальні взялися за побудову нового будинку: розібрали стару будівлю, встановили нові фундаменти. Робота почалась в самі жнива, тому було важко з будівництвом, потрібно було возити камінь, цеглу, дерево, але робота йшла повним ходом. Покликано було мулярів, бляхарів, а внутрішні роботи селяни робили самі, безкоштовно.

Після цього відбулось урочисте відкриття й освячення нового читальняного будинку, що його провели о. декан С. Мохнацький з Теребовлі разом з нашим священиком о. Мар'яном Волошинським.

В 20-х рр.. нова польська влада запроваджувала свої порядки. Проводила ревізії літературних творів у бібліотеках читалень, заборонила діяльність молодіжної організації «Січ». Польські тюрми наповнювались українськими патріотами. Українську мову повністю вилучили з державного вжитку. Польська цензура заборонила і заставила вилучити з бібліотек твори Шевченка, Винниченка, Хвильового, Грінченка.

В 1921 році з ініціативи «Просвіти» відзначалося 60 - ти річчя від дня смерті Т. Шевченка. І незважаючи на перепони, створені польською владою читальня «Просвіти» Глещави проводила культурно - просвітницьку роботу, бо іншої організації, котра б охоплювала таку кількість членів не було.

З приходом більшовиків у вересні 1939 року культурно - просвітницьке життя в селі практично припинилося. Але народ вірив у воскресіння української держави.

В 1953 році бібліотекарем стала молода дівчина, після закінчення училища, Мошкіна і зразу ж її прийняли в члени КПУ. В ці роки в члени партії ніхто не хотів вступати із сільських жителів, уповноважені працівники райкому лякали, що позбавлять роботи, особливо працівників середньої ланки. Директор школи, керівник чи начальник любої установи мусив бути партійним.

З 1955 року завідує бібліотекою Головацька Володимира Петрівна. Після неї Бойчак Марія Василівна, Леськів Марія Володимирівна. З 1970 року бібліотекарем стала Губай Євгенія Іванівна за час роботи якої бібліотека була переведена в нове приміщення адмінбудинку (жовтень 1992),де знаходиться і до тепер. В новому приміщенні, в читальному залі було утворено світлицю «Союзу Українок», що його тоді очолювала Валентина Володимирівна Цибульська. В ці роки бібліотека була однією із кращих в районі, неодноразово завідуюча бібліотекою нагороджувалась грамотами.

Фонд бібліотеки тоді становив 9000 екземплярів. Читачів у бібліотеці було 900. Книговидача становила 18000. При бібліотеці було два пункти видачі літератури: на тракторній бригаді і фермі колгоспу. Приміщення самої бібліотеки нараховувало 3 кімнати: читальний зал, книгосховище і робоча кімната з дитячим фондом. В 1993 році у зв'язку із складною економічною ситуацією в державі в приміщенні бібліотеки було відключено опалення.

З 1995 року бібліотекою села завідує Губай Галина Ярославівна. У зв'язку із зменшення чисельності населення у селі кількість читачів бібліотеки зменшується і на сьогодні становить 550. З них 461 - дорослі, 49 - діти, 40 - юнацтво. Відвідування становить 5000. Книговидача -11000.

У 2005 році бібліотеці подаровано ПП «Альма Віта» газовий конвектор. А у 2006 році при допомозі депутата районної ради, директора ВАТ «Теребовлягаз» Запорожця В.В. у бібліотеці включено газове опалення.

У 2007 році при допомозі сільської ради (виділено 300 гривень) , зроблено ремонт у 2 кімнатах бібліотеки.

Сьогодні бібліотека працює як центр «Мистецького дозвілля». У приміщенні оформлено виставку робіт місцевих художників, умільців вишивання, в'язання. Картини, що прикрашають бібліотеку подаровані місцевими художниками.

У 2008 році у бібліотеці було проведено презентацію перших літературних спроб юної поетеси з села Вікторії Трач, у 2009 році відбулась презентація першої її збірки «Невідправлені листи».

Талантами багата Глещавецька земля була і залишається. Ще один читач бібліотеки захопився літературною творчістю - Віктор Фінковський. Першу збірку поезії «Ролі» він презентував у сільській бібліотеці у 2011році.

Заради розвитку талантів, здібностей юних читачів спрямовує свої зусилля бібліотекар Губай Галина Ярославівна.

/Files/images/storya_sl/gleschava/1.JPGЧлени союзу Українок с. Глещави у світлиці сільської бібліотеки. М. Ерстенюк, Є. Губай, О. Лівчук, Є. Патульніцка, Є. Головенко, В. Цибульська, Г. Марцінишищ Г. Дудар, Г. Смільська, М. Табака, Г. Губайу М. Будзінська, Й. Васильків, Г. Стечишин, Є. Стечишин, М. Стечишин, Н. Головенко, юні союзники О. Смільска, Н. Ковальска, Г. Пакош, О. Губай, і гості світлиці О. Капуста, М. Писарчук, М. Юрків, О. Біла, М. Пасіка. /Files/images/storya_sl/gleschava/2.JPGНаймолодші читачі бібліотеки Н. Шемчук, О. Сеньк. /Files/images/storya_sl/gleschava/5.JPGУчасники Презентації першої збірки поезії «Невідправлені листи»В. Трач. /Files/images/storya_sl/gleschava/6.JPGБіля виставки «Тут усе знайоме, все святе, бо просто зветься рідним краєм». О. Кульчицька і Г. Кобильняк. /Files/images/storya_sl/gleschava/3.JPGБіля виставки «У хвилини дозвілля» Ю. Трусь, О.Мимрик, Г. Кобильняк, О. Кульчицьш/Files/images/storya_sl/gleschava/4.JPGВ. Трач, М. Годована, Л. Вавришин, Н. Ковальска, І. Купьчицька, О. Мимрик, Ю. Трусь, Г. Кобильняк, О. Кульчицька

Кiлькiсть переглядiв: 133

Коментарi